Денис Манжосов – відомий український шоумен, телеведучий, актор, а з недавніх пір – режисер. У 2013 році він покинув успішний гумористичний колектив країни – студію “Квартал 95”, автором і актором якої був з дня її заснування. Зірка команди КВН “95 квартал” на роки випав з українського медіапростору. Про Дениса було відомо тільки два факти: у нього відбулися творчі розбіжності з Володимиром Зеленським, керівником “Кварталу” на той момент, і те, що він покинув Україну, емігрувавши в США.

Довгий час про нього нічого не було чутно. Коли і чому гуморист повернувся на батьківщину – також оповите таємницею. Але в квітні цього року анонсували прес-конференцію за участю Манжосова. На ній він хотів детальніше розповісти про себе і повідомити про запуск великого проекту для української молоді – Манжосов має намір проводити у Києві великі майстер-класи з провідними європейськими та американськими журналістами, сценаристами, режисерами та кліпмейкерами. Як відомо, ця зустріч з журналістами не відбулася, викликавши величезний резонанс і масу домислів.

Днями зустріли Дениса на гала-прем’єрі фільму “Заборонений” про життя і смерть поета-дисидента Василя Стуса. Ми не могли не запитати у Манжосова, що ж тоді сталося навесні і чим він нині займається.

Денисе, раді бачити вас! Скажіть, чому вирішили відвідати прем’єру “Забороненого”? Раніше на кінопрезентаціях не помічали вас. 

Довгий час я був відсутній у країні, вчився, і, як це не дивно й не парадоксально звучить, саме перебуваючи в іншій країні, в мультикультурному великому суспільстві, і отримавши іншу освіту (режисера кіно), я по-іншому почав дивитися на свою власну культуру, на культуру своєї нації. Мені вона стала набагато цікавіше! Я зрозумів, що вона дуже глибока і варто неймовірної уваги. А оскільки я дитина, що виросла в Радянському Союзі, і був обділений цією культурою, чомусь саме зараз у мене з’явився величезний інтерес до цього всього.

Що стосується фільму, звичайно ж, у нього була приголомшлива промокампанія, яка привернула мою увагу. Я начитався величезну кількість інформації і про фільм, і про головного героя. Так, я знаю всю передісторію, пов’язану з виходом фільму, тому хочеться побачити.

Значить, ви прийшли просто як глядач?

Так, до створення фільму я не маю ніякого відношення, але мене важко назвати звичайним глядачем. Я збираюся аналізувати це кіно. З точки зору досвіду, професії, мого сценічного та телевізійного минулого. Є вже певний багаж знань. Звичайно, хочеться відсунути все в сторону і просто подивитися як глядач, але хочеться і проаналізувати, якими нагальними питаннями живе моя країна, що надають глядачеві, в якому контексті, над чим працюють автори, що режисери знімають.

Чим ви зараз займаєтеся, якщо не секрет?

Я давно дивлюся в бік великого кіно. У мене зараз є ряд проектів, про які я не маю права говорити, але є окремий мій напрям – я перебуваю в стадії зйомки двох короткометражних фільмів у якості режисера і автора. Я працюю з соціальним фондом, який підтримує наших хлопців, які повертаються з фронту. Є навіть велика ідея зняти документальний фільм.

Перетинаєтеся чи з кимось із команди Кварталу? Чи підтримуєте стосунки з ними? 

Я перетинаюся з деякими авторами. Відкритий до спілкування. Завжди ціную, дорожу і теплю моє минуле життя, мої минулі відносини. Але на даний момент, через те, що ми живемо в різних просторах, ми не перетинаємося.

Денисе, у квітні перед другим туром президентських виборів ваше ім’я не сходило з заголовків ЗМІ через прес-конференцію, яка так і не відбулася. Це правда, що вам тоді надійшли якісь повідомлення з погрозами?

Ніякого смс, нічого такого мені не приходило. Мені подзвонили люди, які організовували прес-конференцію, і сказали, що краще не з’являтися. От і все!

А чому не з’являтися? Щось сталося?

Як мені повідомили, дуже нездорова атмосфера назрівала під час самої конференції. Мені сказали, що там з’явилися якісь хлопці в спортивних костюмах, а з якого боку – невідомо, і для чого – невідомо. А оскільки великий резонанс, навіщо все це перетворювати…

А на телебачення повернутися хочете? 

Ось навіть не знаю, скажу вам чесно. Ні, звичайно, в ролі ведучого – так, мені хотілося б продовжувати якусь свою окрему лінію, тому що мені є багато про що сказати, але з іншого боку – чи потрібен я українському телебаченню? (сміється).

Денис планує знімати велике кіно

В країні такі глобальні політичні зміни. Хотілося б почути вашу думку. Як ви ставитеся до того, що Володимир Зеленський – президент? Багато нових осіб і в парламенті. 

Чудово! Чому? Тому що я підтримую вибір людей. Люди зробили свій вибір.

А ви з депутатами колись перетиналися у своєму житті? Може, загрози вам надходили від них?

Повірте, дуже багато разів і по-всякому. Я виріс у 95 Кварталі. Як ви думаєте були погрози чи ні?

Я впевнений, що зараз потрібно підтримати наш новий уряд. В цьому є здоровий крок у бік того, що моїй країні потрібно змінювати обличчя, потрібно позбавлятися від радянської номенклатури, від неї треба йти, її треба обрізати, обрубувати і залишати в минулому. Треба жити майбутнім. Наскільки вийде у всіх цих хлопців – ми не знаємо. Це цілий комплекс всього, що має статися. Треба вірити! Я вірю, що щось має змінитися. Хочеться, щоб швидше змінювалося.

З гумором ви більше не пов’язані?

Ні, я пишу комедії. У мене є намітки, я хочу знімати в комедійному жанрі. Пишу телевізійні сценарії, деякі знаходяться в стадії обговорення зараз. Тобто я з гумором не розпрощався.

Ви живете в Києві?

Так. Я живу в найкрасивішому місті на планеті! Я давно повернувся з США.

Я думаю, що багато ваших прихильників гадають, де ж ви пропадали?

Я їх всіх люблю і поважаю! Я в творчому процесі. Зараз – у креативному стані. Багато інтелектуальної роботи, яку дуже хочеться, щоб помітили, щоб вона набула більш фізичну форму, назвемо це так. Не сиджу на місці. Все буде!