ЛЕНТА

Чим закінчаться вибори на 96-му виборчому окрузі? Спроба відповідального політолого-соціологічного аналізу

Всього через кілька днів результати виборів стануть відомими. І з’явиться багато фахівців, які скажуть, що вони точно передбачали їх результати і що для них все було очевидно ще тижні і місяці тому. Ми ж спробуємо спрогнозувати результати виборів за кілька днів до дня голосування.

У своїх прогнозах ми будемо спиратися на дані незалежного соціологічного дослідження, які додатково піддамо політологічному аналізу виходячи з спостережуваного ходу виборчої кампанії, з урахуванням форм і методів політичної боротьби основних претендентів на перемогу. За основу ми візьмемо дані соціологічного опитування, проведеного ТОВ «Стратегія РОСТ» з 5 по 12 липня 2019 р серед населення округу № 96.

Перевагою цього дослідження була відсутність замовлення на коригування результатів на користь кого-небудь. (Ні для кого не секрет, що часто соціологія запитується виборчими штабами для публічного використання і маніпулювання громадською думкою. В даному випадку мета опитування була виключно наукова – отримати реальні рейтинги політичних сил і політиків). Дослідження проводилося для повноти розуміння об’єктивної ситуації на виборчому окрузі.

Результати опитування виявилися досить несподіваними для експертів, оскільки дисонували з цифрами, показаними іншими соціологічними організаціями (як ми вже підкреслювали, переважно орієнтованими на обслуговування замовлень учасників виборів і опублікованими в рамках пропагандистських кампаній штабів кандидатів у народні депутати).

Отже, звернемося до конкретних показників рейтингів кандидатів в народні депутати по округу.

Як бачимо, рейтинг Ольги Василевської-Смаглюк (21,4%) значно випереджає рейтинг чинного народного депутата України Ярослава Москаленко (7,2%). Розрив становить 14,2%. Фактично рейтинг Я. Москаленко в три рази нижче рейтингу представника ПП «Слуга народу» О. Василевської-Смаглюк. Однак головною проблемою прогнозування електоральної ситуації на окрузі є наявність 48% виборців, які не визначилися зі своїм вибором або приховують свій вибір від інтерв’юера.

Дана проблема носить універсальний характер і властива всім сучасним демократіям. Високий відсоток тих з вибором виборців, як правило, є ознакою політично погано структурованих товариств. Або може означати високий рівень самоцензури виборців і їх недовіри до представників влади і можновладцям, інтереси яких, на думку респондентів, можуть представляти інтерв’юери під час соціологічних опитувань. Однак, як правило, значна частина цих людей в день виборів досить швидко «розподіляється» серед висунулися кандидатів. Але передбачити результат подібного «розподілу» вельми непросто.

Виникає питання: як визначити специфіку поведінки цієї частини електорату в день виборів? Саме тут, на думку відомого соціолога В. Полторака, криються проблеми, пов’язані з ефективністю функціонування електоральної соціології і, зокрема, з трактуванням одержуваних в ході опитувань даних політиками і населенням. Іноді реальні переваги виборців «розподіляються» практично в точній відповідності з пропорціями, певними в ході опитувань. Іноді ця логіка працює частково. Виходячи з цього, соціологам і політологам, наводячи результати опитувань громадської думки, потрібно, ймовірно, поступати таким чином – вказувати спочатку точні рейтинги кандидатів, а потім моделювати «розшивку» голосів, хто не визначився.

Спираючись на соціологічний метод «розшивки» голосів виборців, які не, ми отримуємо наступні рейтинги кандидатів в народні депутати по 96-му виборчому округу.

Таким чином, розрив між рейтингом Ольги Василевської-Смаглюк (41,3%) і рейтингом чинного народного депутата України Ярослава Москаленко (14,0%) становить 27,3%.

На цьому, власне, і закінчується соціологічний аналіз електоральної ситуації на окрузі. Настає час політологічного аналізу.

Політологічний аналіз, в свою чергу, спирається на вивчення обставин політичної боротьби на окрузі. Результати спостереження за ходом виборчої кампанії свідчать, що представник ПП «Слуга народу» зробила ставку на проведення активної інформаційної кампанії з метою підвищення рівня особистої впізнаваності і максимальної своєї візуалізації під партійним брендом. Чисто американська виборча кампанія: поїздки по територіях, зустрічі з виборцями, борди, інформаційні бюлетені, ЗМІ тощо Слабке місце кандидата – відсутність на територіях добре вибудуваної системи первинних партійних організацій, які могли б забезпечити якісний рекрутинг членів і спостерігачів до виборчих комісій.

Чинний нардеп, самовисуванець Ярослав Москаленко, в свою чергу, виходячи з наших спостережень, проводить класичну пострадянську виборчу кампанію (така модель поширена переважно в бідних аграрних країнах), важливим елементом якої виступає так зване економічне голосування (адресна благодійність, продуктові набори, дитячі та будівельні майданчики під вибори і т.п.). Мета його кампанії – піти від теми політичної конкуренції і перевести вибори в площину меценатської конкуренції з опонентами. Штаб Ярослава Москаленко, очевидно, ставить завдання не тільки отримати симпатиків з числа благодійних субсідіантов, але і привести їх на виборчі дільниці. Діє принцип: «Перемагає не той, хто має більший рейтинг, а той, хто приведе свого виборця на дільниці в день голосування». Економічне голосування стимулює зростання виборчої активності і підвищує явку на виборах.

В рамках дослідження, проведеного ТОВ «Стратегія РОСТ», позначився вкрай високий рівень готовності жителів округу брати участь в економічному голосуванні. Давайте звернемо увагу на наступний індикатор:

Зверніть увагу, тільки 34,8% виборців старшого віку декларують готовність відмовитися від матеріальної допомоги кандидата в депутати. Серед представників середнього віку таких всього 29,2%, а серед молоді – 33,5%. Відповідно, 2/3 населення округу схильні допомогу отримати. Це прямий наслідок кричущої бідності нашого населення. Але парадокс полягає в тому, що частина бідних людей, які отримали допомогу від політиків, які зробили їх бідними, потім за свою бідність в майбутньому готові голосувати. Замкнуте коло.

Можна припустити, що другим важливим аспектом діяльності штабу Ярослава Москаленко буде активна робота з виборчими комісіями. У чинного нардепа великий досвід організації на території округу виборів різних рівнів і, отже, прекрасне знання людей, які працюють у виборчих комісіях. Відповідно, може виникнути спокуса використати цю перевагу.

Тепер можемо повернутися до цифр рейтингів підтримки лідерів гонки. Нагадаю, «чистий» розрив між рейтингом Ольги Василевської-Смаглюк (41,3%) і рейтингом чинного народного депутата України Ярослава Москаленко (14,0%) становить 27,3%. Однак фактор економічного голосування може спотворити цю картину. Розрив може скоротитися до 12% і становитиме в межах 15,3%. Далі, можливе включення ресурсу «правильного» підрахунку голосів в комісіях здатне скоротити відставання ще на 8%, і розрив може скоротитися до 7,3%. Це граничні цифри (виведені експертним шляхом аналізу результатів численних виборчих кампаній). З таким розривом вибори і завершаться. Загальне скорочення дистанції між лідерами на 20% призведе до зменшення підсумкового виборчого рейтингу Ольги Василевської-Смаглюк до 36,3% і збільшення рейтингу Ярослава Москаленко до 29,0%. Цифри, подібні цим, і будуть фігурувати в підсумковому протоколі Окружної виборчої комісії. Такий мій прогноз.

Сергій Білошицький, доктор політичних наук

Натисніть, щоб прокоментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Події

вгору
Do NOT follow this link or you will be banned from the site!