ЕКСКЛЮЗИВ

Боротьба з корупцією розпочнеться, коли депутати перестануть давити на кнопки

Неіндивідуальне голосування в парламенті знецінює демократичні прагнення нашої держави та підриває довіру до всієї політичної системи України.

Серед найбільш вживаних слів у будь-яких політичних дискусіях щодо України обов’язково присутні “корупція” та “справедливість”.

Зазвичай мова йде про те, що корупція домінує, а справедливості геть нема.

В який спосіб можна подолати ці проблеми?

Як відновити справедливість і знищити корупцію? Зрозуміло, що в першу чергу це забезпечується верховенством права. То хто ж має бути взірцем для українців в дотриманні законів? Природньо, що ті, хто ці закони приймає.

Однак, на практиці все зовсім не так. Найкращим прикладом нехтування законом з боку законотворців є недотримання такої простої процедури як особисте голосування.

В українському парламенті існує давня традиція, яка зародилася ще в 90-х роках. Полягає вона в тому, що окремі депутати голосують не тільки за себе, але й за своїх колег.

Відповідно, і ті, хто голосує, і ті, хто не голосує, порушують одразу три закони: Конституцію України, Закон України про статус народного депутата і Закон України про регламент Верховної Ради.

Зауважу, йдеться про далеко непоодинокі випадки. За інформацією громадського руху ЧЕСНО, у 2017 році 73 нардепи кнопкодавили 265 разів під час голосувань Верховної Ради. Це майже кожен п’ятий член парламенту! Є й негативна динаміка: у 2017 році неособистих голосувань було більше, ніж у 2015 і 2016 сумарно!

Парламентарі, які метушаться по залу, намагаючись встигнути проголосувати за себе та колег, зазвичай стають об’єктами жартів, хоча тема кнопкодавства є надзвичайно серйозною.

Діючи в такий спосіб, народні обранці нищать системи базових цінностей державотворення. Замість того, щоб приймати якісні справедливі рішення, вони є першими порушниками, адже приймають закони в незаконний спосіб.

Одночасно з цим є інша фундаментальна проблема: депутати, яких немає в сесійній залі під час голосування, банально не ходять на роботу! За даними Комітету виборців України, у січні 2018 року понад 70% народних депутатів пропустили більше половини голосувань Верховної Ради. У лютому 90% голосувань відбулися без участі 66 народних депутатів. В березні таку саму кількість голосувань пропустив 51 парламентар.

Вочевидь, прогульники вважають, що Верховна Рада – це просто політичний клуб або і взагалі – хоббі.

На жаль, рівень апатії українців до такого ганебного явища як кнопкодавство є досить високим. Саме тому є маловірогідним, що виборці самі покарають порушників закону на чергових виборах.

Швидше і дієвіше врегулювати проблему процедурно – прописавши відповідальність за кнопкодавство законодавчо.

Наразі маємо парадокс: в Законі України про статус народних депутатів в статті про відповідальність слово “відповідальність” використовується по відношенню до будь-кого, окрім самих нардепів. Цю абсурдну ситуацію необхідно змінювати. За неперсональне голосування парламентарі мають нести покарання: починаючи від втрати мандату, закінчуючи кримінальною відповідальністю.

Окрім внесення змін до законодавства, існує і технологічне рішення. Наприклад, в міськраді Києва просто фізично не існує можливості голосувати за будь-кого, бо голосуючи, депутат має задіяти обидві руки.

Голосування там відбувається наступним чином: пальцем лівої руки депутат утримує спеціальну сенсорну кнопку, а пальцем правої руки – кнопку, яка визначає характер відповіді на запитання, яке голосується. Згідно процедури, обидві кнопки треба утримувати до моменту надходження звукового сигналу, тобто, фізично не існує можливості проголосувати за сусіда. Впровадження такої системи кардинально би змінило ситуацію з неперсональним голосуванням в парламенті.

На жаль, немає сенсу розраховувати на совість та сумлінність більшості народних обранців цього скликання. Тому важливо, щоб усі прогресивні партії, які будуть іти на вибори до парламенту на наступних виборах, продемонстрували готовність вирішити проблему неособистого голосування.

Прощання з кнопкодавством продемонструє, що український парламентаризм виходить на новий рівень. Це дозволить почати розбудову нових прогресивних традицій і анулювати ті прояви спотвореної демократії, які, на жаль, існують протягом не одного десятиліття.

 

Натисніть, щоб прокоментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Події

вгору
Do NOT follow this link or you will be banned from the site!