ЛЕНТА

Що придумали “човники” цього разу, аби обійти митне законодавство?

Українсько-польські пункти пропуску Шегині — Медика, Рава-Руська — Гребенне і Краковець — Корчова заблокували жителі прикордонних територій, передає Ukr.Media. Вони вимагали повного скасування поправок до Митного кодексу, що набули чинності з нового року. Мовляв, цим законом принижують гідність українців. Однак… Справжня причина бунту — зовсім інша.

Для тих, хто заробляв “контрабасом”, значно звузили шпаринку в законах, завдяки якій до країни потрапляли величезні обсяги товару, з котрого не сплачували мита і податків у державний бюджет. Величезні — ще м’яко сказано. За даними Асоціації платників податків Львівщини, за минулий рік в Україну ввезено нерозмитнених товарів на суму три з половиною мільярди гривень, пише газета Експрес.

Для початку розберімось, що ж змінилось з нового року у Податковому кодексі.

Причиною акції на кордонах став закон №6776 від 14.11.2017 року. Згідно з ним, тепер українці можуть ввозити у країну без сплати мита товари загальною вартістю до 500 євро і вагою до 50 кілограмів лише за умови, що перебували за кордоном більш як 24 години і в’їжджають в Україну не частіше ніж раз на 72 години. Якщо ж цих часових проміжків не дотримано — ввезти товари можна лише на суму до 50 євро. Раніше обмеження становило 500 євро.

Якщо ж особа протягом дня перетнула кордон і повернулась в Україну, придбавши за кордоном товар на суму 80 євро, то з 30 євро має сплатити 10% мита і 20% ПДВ.

Саме ці зміни викликали неабияке обурення у мешканців прикордонних територій. Адже для них основним джерелом заробітку останніми роками є саме ввезення товарів із-за кордону для перепродажу. Звісно ж, неоподаткованих.

…Пункт пропуску Шегині — Медика,що на українсько-польському кордоні. На годиннику — 8.30. Ще тиждень тому тут стояла величезна черга із легкових автівок. Нині — три машини. Бачу натовп обурених людей, які голосно сперечаються.

“Ой, та скільки ми там маємо? — обурюється літня жінка. — 15 — 20 тисяч на місяць? Зробили з нас тут мільйонерів! У мене пенсія мізерна. Якби чоловік не переносив товари туди-сюди, ми б їсти не мали що”. “Човники”, “мурахи”, “контрабандисти” — як нас тільки не називають. Вам легко насміхатись, а нам нормально заробляти більше нема де, — обурюється Анна Богданівна, жінка років п’ятдесяти.

— Я в магазині працюю за 3600 гривень на місяць! Думаєте, реально за такі гроші трьох дітей на ноги поставити? Тому чоловік взявся ввозити товари з-за кордону. Можна сказати, через день їздив до Польщі — купував там телевізори, ноутбуки, телефони. Тут продавав. Так і заробляли. Змогли будинок відремонтувати, старшому сину весілля справити… Наша влада не розуміє — у селах робочих місць немає. Тож хай би спочатку ті, у київських кабінетах, роботою забезпечили нас, а потім такі закони запроваджували”.

Слова Анни Богданівни якнайкраще ілюструють настрої жителів прикордоння, що звикли жити з “контрабасу”.

Натомість багато українців нові обмеження дуже радо підтримали. Мовляв, їх давно слід було запровадити, адже через “човників” додається невигод іншим українцям.

“Може, тепер черги зменшаться на кордоні, — висловлює надію Олена Біла. — Бо ж через “мурах” неможливо нормально піший кордон перейти. Вони там готові людину затоптати!”

“Через тих “бізнесменів” нас у Європі часто мають за “бидло”, — обурюється Вікторія Комарницька. — Усе життя контрабанду возять, податків не платять, а тепер жаліються, бо їм кисень перекрили. Живуть за наші податки, ще й акції влаштовують, аби далі так було. Сором!”

…Неподалік пункту пропуску біля автівок з польськими номерами — декілька чоловіків. Підходжу ближче, розпитую, чому сьогодні черга така маленька, як протести пройшли. Вдаю, що хочу відкрити бізнес, тому шукаю постачальника недорогої техніки.

“Через новий закон тепер важче буде”, — зітхає 45-річний Ігор. Зі слів чоловіка, “човникам” доведеться працювати по-новому. І пояснює: водій бере на “підсадку” у бус декілька людей, перевозить за кордон, а там залишає на добу в недорогому хостелі. І того ж дня повертається з іншими, яких завіз учора. Усі вимоги виконано. Кожен закупився на суму до 500 євро — тож від мита звільняється. За “послугу” кожному “підсадному” треба заплатити від 300 до 500 гривень.

Однак і в цьому випадку “контрабасисти” не будуть у програші. Наприклад, вам треба ввезти з-за кордону партію шубок із штучного хутра за 5 тисяч євро (близько 175 тисяч гривень). За законом, ставка ввізного мита на такий товар — 40% (близько 70 тисяч гривень), додайте ще 20% ПДВ, яке нараховують на суму з митом (49 тисяч гривень). Отже, за ввезення партії шубок вартістю 5 тисяч євро доведеться сплатити у держбюджет аж 119 тисяч гривень.

А якщо цю ж партію, розбивши на частини вартістю по 500 євро, пронесе через митницю команда із десяти “мурах” — вартість ввезення дорівнюватиме лише “гонорару” для них. Навіть якщо ви дасте по 500 гривень кожному — це лише 5 тисяч гривень. Як гадаєте, що оберуть “човники” — платити державі чи скористатись такою можливістю?

У випадку із ввезенням меблів, продуктів чи техніки, ставка мита на які нижча — 10%, різниця не така очевидна: за партію вартістю 5 тисяч євро треба сплатити у держбюджет 17 500 гривень ввізного мита і 38 500 гривень ПДВ. Разом — 56 тисяч гривень. Та знову ж таки “послуги” “човників” із безмитним пронесенням через кордон обійдуться у 10 разів дешевше…

І ви ще дивуєтесь, що держбюджет недотримує сотні мільйонів ввізного мита, а “контрабас” процвітає? Так, їм трохи ускладнили умови — кожен “мураха” зможе переповзати кордон із партією товару, який не обкладуть митом, лише раз на три доби, а не щодня, як було досі. Тож прибутки у нього скоротяться втричі. А от організатори такого човникового бізнесу — вони викрутяться. Просто їм знадобиться більше “мурах”.

Натисніть, щоб прокоментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Події

вгору
Do NOT follow this link or you will be banned from the site!